Літні шини – особливості та типи протекторних малюнків

Read Time:1 Minute, 44 Second

Коли розтанув останній сніг, а середньодобова температура перевищує +7 градусів, потрібно переходити з зимових на літні шини. Ці шини мають свої особливості, які ми й розглянемо детальніше в цій статті.

По-перше, літні автошини (див. на сайті mastershina.com) набагато жорсткіші. Виробляються вони з матеріалів підвищеної твердості, які не розплавляються на розпеченому асфальті. За рахунок щільності компаундів забезпечується стабільна курсова стійкість на прямих ділянках і в поворотах.

Літні шини приблизно на 20% легші, ніж зимові аналоги. Блоки протекторів тут набагато менші – це дозволяє комфортніше керувати машиною та покращує маневреність. Зменшена маса гуми також знижує витрати палива.

Шини для літа служать довше за зимові та всесезонні моделі. В середньому, одного комплекту вистачає на 5-6 сезонів, залежно від типу шин, умов експлуатації, манери водіння водія.

Купувати літню гуму потрібно з типорозміром, який вказав виробник автомобіля в техпаспорті, на водійських дверцятах і кришці бензобака. На шинах з невідповідними характеристиками погіршаться керованість, маневреність і курсова стійкість, також зростає витрата палива і велике навантаження припадає на елементи ходової частини.

Дизайн протекторів

Літні шини можна купити з трьома різними малюнками протектора. Цей параметр є одним із ключових при виборі гуми для літа:

Симетрично ненаправлений. Вираженого малюнка немає, всі блоки хаотично розкидані по компаунду. Ненаправлені шини важать менше, що спрощує керованість, покращує маневреність і знижує витрату палива. Такі шини добре пристосовані до їзди по місту, і вони найдешевші на ринку. З недоліків – не оптимальне зчеплення з мокрими дорогами.
Симетрично спрямований. Шашки протектора спрямовані з обох боків проти ходу машини. По центру вони сходяться, формуючи гострий наконечник, який виконує відразу дві важливі функції – забезпечує надійне зчеплення і під тиском видавлює накопичену під час їзди по мокрій дорозі рідину за межі контактної плями. Мінус шин з спрямованим дизайном – гірша стійкість до зносу.
Асиметричний. Протектор оснащений двома різними малюнками, які ділять його навпіл. Внутрішня частина трохи м’якша, тут знаходяться канавки для відведення води, блоки вкриті ламелями-присосками для максимального контакту з вологим покриттям. Зовнішня сторона набагато жорсткіша, тут менші за габаритами блоки розташовані щільніше один до одного, що дає позитивний ефект при їзді по сухій трасі. Асиметричні шини вважаються елітними, їх найпомітніший недолік – висока ринкова вартість.