Руководство "Бритиш Американ Тобакко Украина" сетует, что инвестиции в завод до сих пор не окупились - интервью (укр.)

Заступник генерального директора «Бритіш Американ тобакко Україна» Олег Ясон розповів, що компанія досі не відпрацювала вкладені в неї інвестиції — 115 мільйонів доларів.

Олеже Любомировичу, як «Бритіш Американ Тобакко» («БАТ») прийшла до України?

Ви напевно пам’ятаєте ті часи. часи перебудови. З’явилася деяка економічна свобода, можливість взяти в оренду підприємство. У 1989 році колектив Прилуцької фабрики взяв у держави майно підприємства в оренду з правом викупу. Коли ми 1992 року побачили, що в оренді результати нормальні, коштів достатньо — викупили підприємство. В результаті ми були зареєстровані як Колективне підприємство «Прилуцька тютюнова фабрика».

Чому саме Прилуцька фабрика?

Я на той час був директором цієї фабрики.

Як знайшли інвестора?

Потужних тютюнових компаній в світі не так вже й багато: три-чотири. Ми зупинились на «БАТ». Після півторарічних переговорів ми вийшли на створення спільного підприємства.

Так довго…

З нашого боку нас обслуговували юристи — західні та українські — й аудиторська компанія KPMG. «БАТ» обслуговували юристи й аудиторська компанія Coopers & Lybrand, тепер — Price Waterhouse Coopers. Якби я сам вів ці переговори, сам з усіма зустрічався — ми б, імовірно, не досягли результату. Нам казали, що наше підприємство нічого не варте.

«БАТ» здійснює управління?

Майже вся частка, яка належала колективу підприємства в цілому, а пізніше окремим особам (їх було понад 700), з 1998 по 2002 рік перейшла до «БАТ». Люди були зацікавлені отримати чималі кошти. На сьогодні «БАТ» володіє 99% підприємства.

Які кадрові призначення не за українським офісом?

Загальними зборами акціонерів призначається директорат. Це генеральний директор, фінансовий директор, директор з виробництва та моя посада — заступник генерального директора. Зараз троє з нас — іноземці.

З інших країн запрошуються спеціалісти, яких немає в Україні. Наші спеціалісти на сьогодні також працюють за кордоном: в Лондоні, Брюсселі, Римі, Росії — на досить високих посадах.

Якщо у 1990-х роках ми запрошували німців допомагати нам налагоджувати виробниче устаткування, то на сьогодні наші люди працюють по цілому світі. До Німеччини їздять групами по 6-7 чоловік місяці на три-чотири. У Південній Африці працювало 18 наших робітників змінами по шість місяців.

Компенсаційний пакет?

При визначенні заробітних плат ми керуємося дослідженнями Ernst&Young та інших компаній щодо рівня оплати праці у великих міжнародних компаніях, які працюють із товарами широкого вжитку. Якщо говорити про фабрику в Прилуках, де з тисяч осіб нашого персоналу працює 550 (140 у Київському офісі, решта займаються просуванням продукції в регіонах), вони отримують зарплату вдвічі більшу за середню по місту й утричі більшу за середню по Чернігівській області.

Скільки саме?

Рядовий працівник — 2,5-3 тисячі гривень.

А технологи?

У класичному розумінні в нас їх немає. У нас надзвичайно складне, високотехнологічне обладнання. Уявіть лише, машина виробляє 8-9 тисяч штук сигарет з фільтром за хвилину, 400-500 пачок. Людина, яка б вона не була, не може проконтролювати процес вручну на цих швидкостях. Це робить автоматика.

Окрім зарплати, що отримують працівники?

Медичне страхування, премії по підсумках роботи за рік — вони можуть бути до трьох-чотирьох окладів. Безкоштовно надаємо одноразове гаряче харчування нашим працівникам на фабриці. Є програми щодо надання допомоги, наприклад, на оздоровлення при виході у відпустку. При виході на пенсію людина отримує одноразову виплату: середню заробітну плату за останній рік роботи, помножену на кількість відпрацьованих у компанії років.

Також це навчання, тренінги в Україні й інших країнах. Ідеться про підвищення кваліфікації у різних напрямах. Це можуть бути фінанси, управління персоналом чи ведення переговорів.

Мені особисто, завдяки тому що працював з різними командами, довелося вивчити німецький, південноамериканський і британський стиль керівництва. Стандарт у «БАТ» один, але ментальність людей відрізняється.

Особисто ваш пакет?

Зарплата й премія за результатом роботи за рік. І усе інше — як у інших.

Є умови щодо заборони протягом року працювати на конкурентів?

У договорі немає. Але домовленість така є. І я ніколи не піду працювати на конкурентів.

Чому змінювалися команди менеджерів?

У компанії є можливість залежно від умов у країні чи конкретних задач запросити команду, що має відповідний досвід. Так, наприклад, спеціалісти з Латинської Америки мають досвід праці в умовах високої інфляції. Спеціалісти з Шрі-Ланки мають досвід у налагодженні систем фінансового обліку. З роками це розмивається, бо досвід поширюється на різні країни. Проте 10-15 років тому це дуже відчувалося.

Щодо паперу. Чи є різниця між тим папером, що «БAT» використовує при виробництві тютюнової продукції в Європі та в Україні?

Жодної різниці. На кожну марку сигарет є своя специфікація. Розробляється вона центром розвитку продукту, який знаходиться у місті Байройт у Німеччині.

Для всіх країн — один постачальник. «БАТ» купує великі партії, щоб отримати знижку. Ми подаємо заявку і отримуємо відповідний папір. Такий самий для цієї ж марки отримають фабрики Західної Європи.

А тютюн? Чимось відрізняється?

Щоби зробити сигарету, треба зробити тютюнову мішку, купаж з тютюнів різних ботанічних і товарних сортів. Вона за смаковими якостями, вмістом смоли та нікотину має відповідати певній марці. Як приклад візьмемо Kent — рецептура однакова для всіх ринків.

Тютюни, як і інші матеріали, ми отримуємо по заявках. Критерієм вибору є якість і ціна. У нас є тютюни з Бразилії, Мексики, Італії, Греції, Зімбабве, Індонезії, Туреччини, Узбекистану тощо.

За якістю ніякої різниці з європейським ринком немає?

Якщо йтиметься про такі цигарки, як «Козак» — на європейському ринку таких немає. «Прилук» у м’якій пачці теж немає. Купаж цих сигарет розроблений саме для українського ринку.

Щодо акцизів...

В Україні діє змішана система акцизного оподаткування. Це фіксована ставка: 14 гривень з тисячі сигарет плюс 12,5% з роздрібної ціни (виключаючи ПДВ та акциз). При цьому є мінімальне податкове зобов’язання у твердій сумі — не нижче 18 гривень з тисячі сигарет з фільтром. Акцизне навантаження не дуже велике.

Отже, значно нижче, ніж у Європі? Я чула, що там пачка сигарет коштує 5 євро, з яких 3,5 євро — це акциз.

Так, нижчі, проте не слід забувати, що на рівень ціни, окрім собівартості та податків, впливає купівельна спроможність населення та конкуренція на ринку.

Якби в людей немає коштів, продукт із високою ціною не купуватиметься, а ринок наповниться нелегальною продукцією.

Тому ми пропонуємо ринку сигарети, які коштують від 95 копійок до 10 гривень.

Може, щоб українці не палили, все ж таки варто підняти акциз?

Проблема тютюнопаління пов’язана з ментальністю людини, з її переконаннями.

Якщо побороти тютюнопаління можна було б через просту заборону — це б давно вже реалізували. Проте жодна країна цього не зробила. В Україні в 1998-1999 роках через високі податки ціни були значно вищими, ніж у Росії, Молдові, Білорусі. Тоді 30-35% продукту на ринку завозилось і продавалося нелегально.

А якщо перекрити доступ контрабанді?

Теоретично, так. А практично — це як?

Ретельно перевіряти вантажі на кордоні.

Якщо б це було так легко побороти! У тій же Великій Британії, де високі ціни на сигарети, існує проблема нелегального продукту.

При такому рівні корупції й стані кордону з Росією, Молдовою та іншими країнами перекрити доступ нелегальної продукції в Україну практично неможливо. Економічна привабливість — дуже сильний стимул. Для зменшення куріння потрібен комплексний підхід — у першу чергу це виховання здорового способу життя в поєднанні з економічними й адміністративними важелями.

У яких соціальних програмах щодо цього берете участь?

Виділяємо кошти. Профільне міністерство разом з однією громадською організацією розробило і впроваджує програму щодо виховання молоді. Самі підлітки розказують іншим підліткам про переваги здорового способу життя.

Скільки на це витрачаєте?

Це досить солідна сума. Я не хотів би її називати. Не хочу з цього робити піар.

Чверть українських шкіл, точніше, понад 7 тисяч шкіл, покрито цією програмою за кошти «БАТ».

Норма рентабельності в Україні й у Західній Європі однакова чи ні?

Україна — це ринок, який вимагає інвестицій. В Україні, можна сказати, за рахунок реконструкції побудована нова тютюнова фабрика. У приміщення, технології та розвиток інвестовано десь 115 мільйонів доларів.

Інвестиції виправдані?

Не дуже на сьогоднішній день. Проте така компанія, як «БАТ», може інвестувати на перспективу. Рентабельність залежить також і від ціни. Ми не можемо різко підняти ціни, бо будемо неконкурентними. Весь прибуток — в деяких роках він був, в деяких його не було — реінвестований у розвиток ринку.

Акцизи низькі, собівартість також, має бути непогана рентабельність...

Низька платоспроможність населення і висока конкуренція на ринку. От і все.

Навіть до рівня російського ринку ціни підняти важко.

А яка різниця в цінах з Росією?

До 20%.

Як організована дистрибуція?

У нас свої логістичні склади, з яких продукція відвантажується оптовим споживачам.

Скільки даєте заробити дистриб’юторам?

У тютюновій галузі є такий цікавий момент. Ми відпускаємо продукцію по ex-factory price — відпускній фабричній ціні (без акцизу та ПДВ). У той же час ми маємо декларувати максимальну роздрібну ціну (з акцизами). Маржа розподіляється між посередниками.

Отже скільки це у відсотках?

Загальна маржа торгівлі — десь 12-14%.

Куди експортується прилуцька продукція?

Експортуємо у Грузію, Молдову і Росію.

Яка частка іде на експорт?

7% виробленої продукції. Це переважно дорогі сигарети.

Чому українські сигарети не потрапляють на європейський ринок? Чи сертифікований завод у Прилуках?

Так, маємо ISO 9001. Проте «БАТ» працює на усіх ринках світу, має виробничі потужності у багатьох країнах. У Європі пройшла оптимізація, деякі фабрики були закриті. Ті, що залишилися, поставляють продукцію на всі ринки Євросоюзу. Зважаючи на ввізні мита, потреби імпортувати продукцію з України немає.

Нові маркетингові важелі у зв’язку із забороною на зовнішню рекламу?

Закон прийнятий. З 1 січня 2009 року зовнішню рекламу тютюнових виробів буде заборонено. Ми підтримуємо це рішення.

Звичайно, виникатимуть труднощі з просуванням нових марок. Наші зусилля спрямовуватимуться на збереження комунікацій безпосередньо з тими людьми, які вже палять, щоб їм можна було розповісти про нову продукцію, яка, можливо, більше відповідатиме їхнім смаковим уподобанням. Які це будуть шляхи — поки що вивчаємо це питання.

Скільки коштів витрачали на зовнішню рекламу?

Мені важко назвати якусь цифру. Проте сконцентруватися намагались на наших фокусних марках, таких як Kent, Pall Mall, Vogue.

З якими проблемами компанія зіштовхувалася в нашій країні? Як їх вирішує?

Нестабільність і непрогнозованість законодавства. Якщо є норма, що податки не мають змінюватись іншими законами, крім закону про податки, це означає, що акциз не можна змінювати законом про бюджет — він має змінюватись відповідно до закону про оподаткування за 6 місяців до початку нового бюджетного року.

Інакше як суб’єкт господарської діяльності може прогнозувати та планувати свій бізнес?

Такий же підхід має застосовуватись і до інших ініціатив. Наведу приклад. З 1 серпня запроваджені нові акцизні марки. При цьому збільшено їхню вартість з 2,2 до 5,5 копійки за одну марку на пачці.

Необхідності у цьому не було. Підроблених акцизних марок на тютюнові вироби в Україні немає. Нелегальних виробів на ринку менше 0,2%. Вартість марок підвищено без економічного обґрунтування, без погодження з міністерствами і відомствами, без попереднього обговорення з громадськістю. Процес був дуже непрозорий. Погано, що акцизна марка втратила свою основну функцію контролю й перетворилася на предмет окремого бізнесу.

Є якісь специфічні риси тютюнового ринку України?

Відмінності є у рівні смол, нікотину. У нас вони дещо вищі. З 2009 року максимальні рівні смол і нікотину приводяться у відповідність з європейськими стандартами.

Наші курці чимось відрізняються?

Це індивідуально.

Я, наприклад, ніколи не палив.

Підтримуєте якусь медичну програму?

Ні, не підтримуємо.

Є плани щодо розширення виробництва, можливо, будівництва нового заводу в Україні?

Для такої країни, як Україна, оптимально мати одну тютюнову фабрику. Якщо потреба в нашій продукції зростатиме, ми швидко наростимо потужності.

До речі, як змінилися потужності з 1992 року?

У 1992 році ми виробляли 12 мільярдів штук сигарет. Цього року виробимо десь 16-17 мільярдів.

Олег Ясон

Народився 24 липня 1949 року в селі Нагірянка Чортківського району, що на Тернопільщині.
З 1962 року навчання в школі поєднував з трудовою діяльністю.
1971 рік — отримав вищу освіту в Краснодарському політехнічному інституті.
1971-1985 роки — працював на посадах від інженера до генерального директора Монастирського виробничого об’єднання тютюнової промисловості.
1985-1993 роки — директор тютюнової фабрики у Прилуках.
З 1993 року — заступник генерального директора спільного підприємства «В.А.Т.-Прилуки»

«Бритіш Американ Тобакко Україна»

Підприємство з іноземними інвестиціями засноване у 1993 році. На Прилуцькій тютюновій фабриці (Чернігівська обл.), що належить компанії, виробляється більше 15 найменувань сигарет, у тому числі Kent, Vogue, Lucky Strike, Pall Mall, Viceroy, «Прилуки Особливі».
У «Бритіш Американ Тобакко Україна» («БАТ») працює близько 1000 працівників, з них — 550 у Прилуках.
У 2007 році «БАТ» сплачено 562,5 млн. грн. податків і зборів до бюджетів усіх рівнів, обсяги виробництва склали 16,95 млрд. шт. сигарет, ринкова частка (за обсягами продажів) — 13,4%, грошова частка ринку — 13,8% (результати загальнонаціонального дослідження у містах України).